Запоріжжя Туристичне

«Шевченкова груша» на Запоріжжі...

   Колись Дмитро Павличко зазначив: «Якщо плоть Шевченкова народжена кріпачкою в Моринцях на Черкащині, то його дух народжений і виплеканий Хортицькою свободою, запорозькою демократичністю, непокорою та болестями народного лицарства.»

Був час, коли Тарас Григорович Шевченко мандрував від Катеринослава (нині місто Дніпро) вниз по Дніпру – до о. Хортиця. Коли переправився через Кічкаську переправу, на околиці Нешкребівки (нині це перехрестя вулиць Лєрмонтова і Перемоги) біля вітряків зустрів дідів, старих козаків. Серед них був і Прокіп Булат, який і взяв до себе Тараса поквартирувати. 

Так влітку 1843 року Т. Шевченко побував на Запоріжжі та на острові Хортиця. Жив у родині Булатів в селі Вознесенівка. На подвір’ї Булатів Т. Шевченко посадив грушу, що росте й понині.

За рік у листі наказному отаману чорноморських козаків Якову Кухаренку, датованому 26 листопада 1844 року, Тарас Шевченко написав: “І на Хортиці, і скрізь був… 

За цей час поет, користуючись послугами сина Прокопа Булата Романа, кілька разів на човні перепливав Дніпро, щоб дістатися острова , який обійшов по колу. Ходив стежками легендарної Хортиці, оглядав залишки козацьких укріплень, поміж похиленими хрестами козацького кладовища, зарослого бур`яном, був зачарований красою порогів і круч великого Славутича. І, як свідчать дослідники його творчості, у селі Вознесенівці, читав селянам свою поему «Катерина».Були записані спогади старожила Вовниги Власа Сербіченка, який розказував, що одного разу йдучи до с. Нікольське , він зустрів Т. Г. Шевченка, який ходив вклонитися «Діду»(так називали Ненаситецький поріг).

Щорічно у нашому місті біля Тарасової груші та на о. Хортиця відбуваються урочисті свята на честь Великого Кобзаря.